
Сайт вчителя англійської мови Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ст. №3
Семидєтової Світлани Петрівни
Прийом критичного мислення та поради
щодо його використання.
Прийом критичного мислення «ЗаХіД» можна адаптувати до індивідуальної, парної чи колективної роботи. Це візуальний упорядник, який допоможе учням організувати інформацію до, у процесі та після вивчення конкретної теми. Такий підхід використовується на початку тематичного блоку, для активації набутих раніше знань та для контролю засвоєння матеріалу.
Процес виконання
1. Створіть таблицю ЗаХіД
Роздайте заздалегідь підготовані таблиці, або попросіть учнів намалювати їх у зошиті. Зразок ми додаємо. Таблиця містить три колонки: Що Знав з теми, що Хотів дізнатися та про що Дізнався.
2. Озвучте тему уроку та заповніть першу колонку
Запитайте в учнів, чи вони щось знають про оголошену тему. Це може бути індивідуальна робота, групова чи обговорення усім класом. Усе залежить від складності матеріалу та новизни теми. Вчитель може проаналізувати відповіді. На цьому етапі можуть виникнути суттєві труднощі – учні виголошують, пишуть хибні відповіді. У цьому випадку може бути доречним одразу виправити помилки. Та інколи можна і не акцентувати на цьому, аби учні згодом могли самостійно виправити помилки у процесі вивчення матеріалу.
3. Заповніть другу колонку
Попросіть учнів дати відповідь на питання другої колонки. Деякі школярі можуть зіткнутися з проблемою формулювання запитань до нової теми. Складно буде почати, особливо, якщо дотепер школярам не доводилось стикатись з цим питанням. Корисним буде дати орієнтири: «Хто? Що? Де? Коли? Чому? Як?». Це своєрідні підказки. Хай учні дадуть відповіді на ці питання, вони наштовхнуть на правильний курс дослідження. Учителю цей крок допоможе зрозуміти, що учні очікують від уроку.
4. Заповніть третю колонку та проаналізуйте перші дві
Можна заповнювати третю колонку протягом уроку, можна наприкінці. Але існують ще варіанти – заповнювати таблицю протягом вивчення теми. І на підсумковому уроці вказати ті нові знання, які отримали. Така робота може бути однією зі складових тематичного оцінювання.
Дозвольте протягом вивчення теми додавати питання у другу колонку. Це знак того, що учні включилися в процес освоєння нових знань. Якщо у першій колонці були помилкові твердження, можна виправити їх саме на цьому етапі.
Перевага цього прийому у тому, що з його допомогою можна освоювати нові знання та вирішувати непрості питання психологічного характеру. Зокрема, доцільно буде звернутися до прийому «ЗаХіД» під час різних тематичних виховних заходів.
Особливості педагогічної діяльності
А. С. Макаренко та кращі цитати.
13 березня 1888 року народилася людина, яка на довгі роки стала прикладом для наслідування для багатьох вчителів, – Антон Семенович Макаренко. Саме він був одним з тих (нарівні з Марією Монтессорі, Джоном Дьюї та Георгом Кершенштейнером), кому судилося визначити спосіб педагогічного мислення у ХХ столітті.
Успіх Макаренко у вихованні складних підлітків був феноменальним. Він успішно працював з тими дітьми, яких інші вчителі та батьки вважали цілком некерованими та навіть більше – втраченими для суспільства. Секрет у тому, що Антон Семенович вдало поєднав гуманістичні принципи виховання та ідею повноцінної трудової діяльності. При цьому дитина була не стільки об’єктом виховного процесу, скільки його повноцінним учасником.
Цікаво, що за життя педагогічні ідеї Антона Макаренко визнавали не всі. А зараз далеко не все вже є актуальним. Тим не менш, багато які думки великого педагога й досі залишаються важливими та цінними.
Золоті цитати А. Макаренко:
-
Виховання дітей – це легка справа, коли вона робиться без витрати нервів, на основі здорового, спокійного, нормального, розумного й веселого життя. Я якраз бачив завжди, що там, де виховання йде без напруги, там воно вдається.
-
Навчити людину бути щасливою не можна, але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна.
-
Неможливо виховати мужню людину, якщо не поставити її в такі умови, коли вона б могла виявити мужність, будь в чому – в стриманості, у прямому відкритому висловлюванні, в певній нужді, терплячості, сміливості.
-
Тільки живий приклад виховує дитину, а не слова, навіть найкращі, але не підтверджені ділом.
-
Навчити любити, навчити впізнавати любов, навчити бути щасливим – це значить навчити поважати самого себе, навчити людській гідності.
-
Вихователь має вести себе так, щоб кожен його рух виховував, і завжди має знати, чого він хоче саме зараз, і чого не хоче. Якщо вихователь не знає цього, кого він може виховати?
-
Для виховання потрібно не багато часу, а розумне використання обмеженого часу.
-
Скільки б не створювали правильних уявлень про те, що потрібно робити, але якщо ви не виховуєте звички долати тривалі труднощі, я маю право сказати, що ви нічого не виховали.
-
Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, сльози, вина перед іншими людьми, перед усією країною.
-
Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все та довше за все – люди. З них на першому місці – батьки та педагоги.
Макаренко вдало розробляв теорію та методику виховання в колективі, а також у межах сім’ї. А його книга «Педагогічна поема» стала справжньою хрестоматією та джерелом натхнення для тогочасних вчителів. І може принести користь сучасникам!
Згадати все: дієві методики запамятовування,
яким можна навчити школярів
Огляд простих та дієвих методик для швидкого запам’ятовування матеріалу, які можна використати у молодшій, середній та старшій школі.
Кожен вчитель чув від своїх учнів щось на кшталт: я читав, але запам’ятати не зміг. Думаєте, вони говорять неправду? Не завжди. Інколи діти і справді не можуть запам’ятати, здавалось б, найпростіші речі. Великі об’єми інформації, перевтома, нервове напруження – все це може спровокувати проблеми з пам’яттю. Та й погодьтеся, що завчити все ідеально дуже складно.
Втім, ви можете допомогти своїм учням! Навчіть їх користуватися спеціальними методиками, що були розроблені саме для простого запам’ятовування навіть дуже складного матеріалу.
Молодша школа
Якщо ви працюєте у початковій школі, то варто зосередити увагу на максимально простих і, разом з тим, цікавих прийомах, які діти сприйматимуть, як веселу гру.
1. «Згадай та намалюй»
Ця вправа допоможе натренувати уважність. Вчитель зачитує ряд слів, наприклад: яблуко, повітряна кулька, квітка, гриб, м’яч, сонце, будинок, горщик, веселе свято, сумний день тощо. Після цього упродовж хвилини діти мають замалювати усі почуті слова. Звісно, якщо мова буде про конкретні поняття, то все доволі просто, а ось з абстрактними вже складніше, адже треба спочатку створити певний образ.
Поясніть школярам, що малюнки не мають бути шедеврами, головне аби вони асоціювалися з певними поняттями. Також не треба одразу просити дітей назвати слова, перейдіть до іншого завдання, а до цього поверніться через 15 хвилин. От тепер на основі малюнків діти мають пригадати, які саме слова ви їм назвали.
Згодом цю вправу можна ускладнити. Прочитайте невеликий текст та запропонуйте дітям не просто уважно слухати, а ще й уявляти яскраві образи, які потім треба швиденько замалювати. На основі малюнків вони потім зможуть пригадати, про що саме йшла мова.
2. «Прочитай і уяви»
Це завдання допоможе не тільки запам’ятати певну інформацію, а ще й навчить дитину образному мисленню. Чудово підходить для швидкого вивчення віршів.
Алгоритм роботи простий: прочитати перший рядок вірша та створити в уяві образ, який асоціюється з прочитаним. Таким чином треба поступово прочитати весь вірш. Потім учні мають згадати усі образи та прочитати вірш вже опираючись на них. Наприклад:
Мов краплин у Дніпрі, (річка та краплини води)
мов зірок угорі, (зірки на небі)
мов листви на гіллі – (листочки на деревах)
стільки книг на землі. (велика кількість книг на земній кулі)
Яскраві образи допоможуть дітям легко сприйняти текст вірша, а отже – швидко його вивчити.
3. Метод Айвазовського
Також можна потренувати зорову пам’ять. Розкажіть дітям, як великий художник Айвазовський малював свої картини: спочатку він приходив на берег моря, уважно дивився на хвилі, закривав очі та детально уявляв побачене, а потім відправлявся до майстерні, де й брався за роботу.
Запропонуйте дітям декілька хвилин поспостерігати за будь-яким об’єктом, а потім заплющити очі та у деталях уявити його. Після цього можна спробувати замалювати чи описати об’єкт словами (звісно, вчитель має його сховати). Чим більше нюансів діти зможуть пригадати, тим краще.
Все просто, чи не так? Але саме такі легкі прийоми запам’товування можуть бути використані школярами й у майбутньому. Наприклад, довести складну теорему простіше, якщо спочатку уявити всі етапи доказу в «малюнках».
Середня школа
У середній школі можна спробувати більш складні методики запам’ятовування, які, тим не менш, будуть цікавими учням.
1. Асоціативний ряд
Під час вивчення теми запропонуйте учням добирати до нової інформації добре знайомі образи. Наприклад, у ролі видатних історичних осіб можна уявити знайомих чи героїв книжок, синуси та косинуси можуть бути живими (учні можуть навіть вигадати невеличку історію про їх взаємини) тощо.
2. Групування
Дуже проста техніка: замість того, щоб просто заучувати весь матеріал, можна об’єднувати всю інформацію у групи за певними ознаками. Наприклад, у фізиці спочатку можна згадати імена всіх вчених і записати їх у алфавітному порядку. А потім навпроти кожного імені написати, чим саме прославився вчений, вказати формули чи основні положення відкритих ним законів.
Чому записувати імена варто в алфавітному порядку? Тому що потім так легше буде згадати потрібну інформацію незалежно від того, як вони були викладені у підручнику.
3. Метод Цицерона
Ще одна цікава техніка, яка навчить розкладати всю отриману інформацію по полицях. А це вже дозволить запам’ятати та легко пригадати все, що завгодно! Методика названа на честь відомого римського оратора Цицерона, який часто нею користувався. Суть методу проста: подавши учням нову тему, запропонуйте їм уявити себе у добре знайомій кімнаті. А об’єкти, які необхідно запам’ятати, треба подумки розмістити у цій кімнаті у певному порядку: починаючи від входу і за рухом годинникової стрілки.
Потім треба кілька разів «пройтися» кімнатою та повторити що і де лежить. Це дуже просто і разом з тим ефективно: при потребі учні згадають якщо не всю, то більшу частину інформації.
Старша школа
Для учнів старшої школи також можна підібрати цікаві та дієві техніки для легкого запам’ятовування, які стануть їм у пригоді й у подальшому житті.
1. Ментальна карта
Це популярна та дієва техніка візуалізації мислення, яку можна використовувати під час опрацювання фактично будь-якої теми. Намалювати таку карту дуже просто. Вона має виглядати наступним чином:
в центрі чистого аркушу обведена у коло тема вивчення;
від центру мають відходити різнокольорові лінії, на яких записуються ключові слова (виконуйте правило: одна лінія – одне слово);
від основних ліній можуть відходити додаткові, так чи інакше пов’язані з ключовими поняттями;
можна та навіть потрібно використовувати невеличкі малюнки чи символи.Така ментальна карта стане для учнів чудовим помічником: завдяки їй можна не лише опанувати новий матеріал, а й упорядкувати власні знання.
2. Власні коментарі
Нехай учні не бояться взяти на себе роль експертів! Під час вивчення нового матеріалу можна залишати власні коментарі до тез чи подій, які треба запам’ятати. Таке емоційне та інтелектуальне включення до процесу допомагає швидко засвоїти інформацію та майже відчути себе її співавтором.
3. Метод Симоніда
Розкажіть учням, що запам’ятати будь-що можна, «прив’язавши» це до зовнішніх обставин. Запропонуйте подумки зосередитися на образі вчителя, коли він розповідав нову тему, чи пригадати, яка обстановка була у класі. Також можна тримати у руках невелику іграшку або взагалі включити легку приємну музику. Чуттєві образи та емоції допоможуть не просто внести нові знання до скарбнички пам’яті, а потім ще й легко відтворити вивчене.
Знайомити школярів з методиками запам’ятовування варто з найменшого віку. Таким чином у майбутньому вони зможуть з легкістю опановувати навіть найскладніші теми!
Основи педагогічного вчення М. Монтессорі та кращі цитати з її книг.
Марія Монтессорі – один з педагогів-новаторів ХХ століття. Перша жінка доктор медицини в Італії, лікар, вихователь, засновниця власної педагогічної системи. Навіть 70 років по смерті педагога система не втратила актуальність і активно поширюється у світі.
Основа філософії у переконанні, що повна реалізація людини у майбутньому можлива лише після того, як у дитинстві їй дають свободу та можливість творчо розвиватися, підкріплюючи все це вихованням впевненості у собі. Освіта повинна підтримувати спонтанність та творчість дітей, розвиваючи фізичну, духовну, культурну та соціальну їх сторони.
Актуальні ідеї, що стосуються виховання
-
Дітей вчить те, що їх оточує.
-
Якщо дитину часто критикують, вона вчиться засуджувати. Якщо часто хвалять – вона вчиться оцінювати.
-
Не говоріть погано про дитину – ні при ній, ні без.
-
Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, тоді зрештою поганому не лишиться місця.
-
Будьте готові відгукнутися на слова дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь та відповідайте дитині, яка звертається до вас.
-
Поважайте дитину, яка зробила помилку та може зараз чи пізніше виправити її, але терміново та строго зупиняйте будь-яку дію, що загрожує безпеці дитини чи оточуючих.
-
Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття по душі.
-
Спілкуючись з дитиною, завжди дотримуйтесь кращих манер – пропонуйте їй те краще, що є в вас самих.
-
Навчання й досі розуміють лише як розвиток розуму, в той час коли воно має стати джерелом сил для оновлення та творення.
-
Виховання має скеровувати діяльність, а не пригнічувати її. Завдання педагога в тому, щоб насичувати та сприяти, спостерігати, заохочувати, спонукати, а не втручатися, наказувати чи обмежувати.
Усі знання, які отримує дитина, повинні готувати не до складання іспитів, а до життя. Повага до дитини, допомога знайти та реалізувати основні здібності – ось у чому задача педагога у системі Монтессорі. І це запорука того, що вдасться виховати щасливу та свідому людину.